Синтетичні аудіо- та відеозаписи у кримінальному провадженні: можливості адвоката щодо перевірки їх достовірності

Поява та розвиток новітніх цифрових технологій суттєво змінюють роботу адвоката. Сьогодні сфабрикувати аудіо- чи відеозапис можна за кілька хвилин, і це змушує фахівців по-новому оцінювати докази обвинувачення.

Запис розмови може містити голос, схожий на голос підозрюваного, хоча ця особа ніколи не вимовляла зафіксованих слів. Вкрай важливо перевірити, звідки взявся запис, яким сторона обвинувачення намагається довести провину. Щоб обґрунтовано заявити про фальсифікацію, потрібно чітко визначити, які саме деталі викликають сумнів, і правильно підготувати матеріали для експертного дослідження.

До синтетичних записів відносять аудіо- та відеоматеріали, які повністю створені або змістовно змінені засобами штучного інтелекту. Під час дослідження експерти вивчають сам цифровий файл, щоб знайти сліди його створення чи монтажу. Для захисту важливо розмежовувати ідентифікацію особи за голосом або зображенням і встановлення того, чи відтворює файл заявлену подію. Навіть якщо голос стовідсотково схожий на голос підозрюваного, це не означає, що запис справжній. Якщо є хоча б найменші сумніви або підстави, версію про згенерований запис потрібно обов’язково перевіряти.

Проаналізувати ситуацію можна на такому прикладі. Обвинувачення надає аудіозапис, у якому особа нібито погоджується отримати неправомірну вигоду. Сам підзахисний заперечує, що взагалі мав таку розмову. При цьому невідомо, звідки взявся цей файл, а експертиза підтвердила лише те, що голос на записі схожий на голос підозрюваного. За таких обставин захиснику варто одразу з’ясувати, чи перевіряли експерти цей запис на генерацію штучним інтелектом та чи взагалі якість файлу дозволяла це зробити. Цей приклад чітко показує: якщо адвокат не поставить експертам правильні запитання, ключова версія про підробку залишиться без уваги.

Правову основу оцінки становить стаття 94 Кримінального процесуального кодексу України, яка розрізняє належність, допустимість і достовірність доказу та виключає його наперед установлену силу. Коли виникає сумнів, чи справді розмова відбулася в реальності, то це питання саме до достовірності запису. При цьому саме використання штучного інтелекту також не визначає доказового значення файлу. Наприклад, у справах про шахрайство згенерований ШІ голос, навпаки, є головним доказом того, як саме злочинці ввели потерпілого в оману. Див. також соціальну інженерію проти адвоката.

Підготовку до дослідження варто починати зі з’ясування джерела запису та історії поводження з ним. Адвокату важливо встановити, хто створив або отримав файл, з якого пристрою його вилучили, кому передавали, чи зберігся повний запис. Рекомендації експертів із цифрових доказів зводяться до трьох етапів перевірки: звідки взявся аудіозапис, чи не змінювали його, як передавався файл. Кожен висновок експерта має бути чітко підтверджений технічним аналізом. Хоча ці поради є хорошим орієнтиром для роботи, вони не є нормативною підставою для оцінки доказів за українським законодавством.

Для експертної перевірки доцільно отримати файл у первинному доступному вигляді, відомості про пристрій і спосіб запису, матеріали його вилучення та копіювання. Слід розрізняти технічну потребу дослідити найранішу доступну версію і процесуальний статус оригіналу документа. Стаття 99 КПК України передбачає випадки визнання копій інформації оригіналом документа. Тому сам факт надання копії не вирішує питання про її допустимість або достовірність.

Під час експертизи додаткову увагу варто приділити метаданим, тобто службовим відомостям про файл, та його контрольним хеш-значенням. Метадані можуть бути змінені, тому вони повинні оцінюватися разом з іншими властивостями запису. Збіг належно обчислених криптографічних хеш-значень дозволяє перевірити тотожність порівнюваних файлів. Проте зафіксована після вилучення контрольна сума аж ніяк не гарантує правдивості змісту або відсутності змін до цього моменту. Адвокату дуже важливо розуміти ці технічні межі, щоб захистити підзахисного та спростувати аргументи обвинувачення.

Запитання для експертизи потрібно формулювати чітко, зважаючи як на досвід експерта, так і на якість запису та технічні можливості. Орієнтовний перелік запитань до експерта може бути таким:

Для кожного питання необхідно зазначати файл і, за потреби, часовий інтервал.

Окремо доцільно з’ясувати, які обмеження має дослідження через тривалість запису, стиснення чи відсутність вихідних матеріалів. Запропонований перелік потребує адаптації до справи та не передбачає універсального способу виявлення генерації. Експерту доручається встановлення технічних обставин у межах спеціальних знань. Питання про допустимість доказу або винуватість особи виходять за ці межі; стаття 242 КПК України забороняє експертизу для з’ясування питань права.

У звіті Національного інституту стандартів і технологій США зазначено, що результативність виявлення синтетичного аудіо залежить від методу, тестових даних та обробки запису. Її можуть знижувати невідомі детектору способи генерації й фонові шуми. Крім того, модель, яку розробляли для англійської мови, значно гірше розпізнає штучний звук в інших мовах. Звідси випливає практична рекомендація для українських адвокатів: слід завжди перевіряти, чи досліджувалась придатність використаного інструмента для українського мовлення та умов конкретного запису.

Числовий показник, який видає детектор, потребує пояснення: що саме він вимірює, за яким порогом сформовано результат і які помилки встановлено під час випробувань. Для захисника важливо отримати назву та версію програми, опис підготовки файлу, параметри аналізу й обґрунтування інтерпретації. Адвокату доцільно оцінювати такі відомості разом із результатами інших досліджень. Запуск кількох сервісів без перевірки їхніх методів не гарантує незалежного підтвердження.

Також не варто забувати про те, що фраза в експертному висновку «ознак генерації не виявлено» зовсім не означає, що запис стовідсотково справжній. Це свідчить лише про те, що конкретні методи, які використав експерт, просто не знайшли слідів підробки у наданому файлі. Поширення такого висновку на будь-який можливий спосіб створення файлу потребує окремого обґрунтування. Рекомендації з автентифікації аудіозаписів допускають невизначений результат і застерігають експертів від перебільшення категоричності висновків.

Процесуальні можливості захисту включають самостійне залучення експерта на договірних умовах за статтею 243 КПК України та звернення до слідчого судді за наявності підстав, передбачених статтею 244 КПК України. Стаття 102 КПК України вимагає опису досліджень, застосованих методів і обґрунтованих відповідей. Під час судового розгляду стаття 356 КПК України дозволяє ставити експерту питання про методики, достатність матеріалів і наукове обґрунтування висновку. Отже, заперечення варто пов’язувати саме з конкретною прогалиною, наприклад: неперевіреним походженням файлу, непридатністю методу або висновком, який виходить за межі отриманих результатів. Див. також конфіденційність адвоката та клієнта.

Для полегшення та покращення роботи адвокатам та судовим експертам варто разом розробити єдині рекомендації щодо підготовки матеріалів і формулювання питань у справах, пов’язаних із підозрою на синтетичні записи. У такому документі доцільно визначити відомості, потрібні для перевірки походження файлу, вимоги до опису використаних інструментів та способи викладення обмежень дослідження. Особливо важливо, щоб будь-який інший експерт міг легко перевірити й повторити ці результати.

Наведений підхід дозволяє обґрунтувати предметну перевірку запису без припущення, що кожен цифровий матеріал є підробкою. Загальна можливість генерації не доводить фальсифікації конкретного файлу, а переконливе звучання чи зображення не усуває питань до його походження. Завдання адвоката полягає у виявленні обставин, які впливають на доказове значення запису, та забезпеченні їх належного дослідження. При цьому активність захисту не змінює передбаченого статтею 17 КПК України обов’язку довести винуватість поза розумним сумнівом.

Експертний аналіз та адвокатська діяльність мають єдину мету — забезпечити об’єктивне дослідження обставин, а не просто заперечити факт підробки. Тому лише якісно перевірений запис може стати законною підставою для судового рішення.